Методика роботи з графічними диктантами

Відомо, що графічні диктанти — це один із найбільш результативних методів розвитку просторової уяви школяра. Чому саме?

Для успішного навчання у початкових класах, для розуміння та за­своєння навчального матеріалу у дошкільників мають бути сформо­вані:

•      вміння свідомо підпорядковувати свої дії правилу, що узагальнено визначає спосіб дії;

•      вміння орієнтуватися на задану систему дій;

•      вміння орієнтуватися на задану систему вимог;

•      вміння уважно слухати вихователя і точно виконувати завдання, що пропонуються в усній формі;

•     вміння самостійно виконувати запропоноване завдання за зо­ровим зразком.

Зазначені вище фактори визначаються як параметри розвитку довільної уваги, яка є частиною психологічної готовності до школи.

Графічні диктанти допомагають підготувати руку дитини до письма, розвинути просторову уяву, навчити дитину спритно користуватися ручкою та олівцем і досягти точності у рухах руки, що дає можливість закласти правильну основу у формуванні каліграфічно правильного письма.

Крім того, такі завдання є дуже цікавими для малюків. Вони — немов гра, в процесі якої дитина не тільки розгадує загадки чи запам'ятовує вірші, що передують саме графічному диктанту, але й спостерігає ма­леньке чудо: на її очах, завдяки її власним діям аркуш у клітинку пере­творюється на певного героя чи предмет, тобто оживає...

Із того моменту, коли до рук дитини потрапляє олівець, а це від­бувається доволі рано, вона із великим задовольнянням малює ним на папері все, починаючи від штрихів та карлючок.

Поступово розвиваючись, дитина починає схематично зображувати на місці спочатку окремі предмети, а потім — цілі графічні оповідання.

«Рука — це мозок, що вийшов назовні», — писав Кант. Що він хотів довести цим? Саме те, що всі глибинні психологічні процеси, усвідомлені чи неусвідомлені, відображаються у положенні наших рук, жестикуляції, дрібних рухах пальців. Вчені, вивчаючи діяльність дитячого мозку, психіку, зазначили значне стимулювальне значення функцій руки.

Встановлено, що рівень розвитку мови дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. А якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується й мовний розвиток. Пра­вильно вчиняють ті дорослі, які доброзичливо та серйозно ставляться до перших малюнків своїх дітей, розуміючи, наскільки це важливо для їхнього розвитку та виховання.

В теперішній час підготовка дітей до навчання у школі — одна з актуальних проблем сучасної педагогіки. Це пояснюється тим, що в останні роки в практиці масової школи спостерігається певна тенденція — неухильне ускладнення програми 1 класу, впровадження в практику загальноосвітньої школи альтернативних форм навчання та нових пе­дагогічних технологій, що змушує висувати щодо майбутнього пер­шокласника більш високі вимоги. Одним із важливих завдань сучасної школи є робота з формування каліграфічно правильного письма, тому що сам процес такого письма є важливим засобом виховання естетичних смаків, вольових та інтелектуальних якостей молодших школярів. Для того, щоб правильно і красиво писати, необхідно тренувати руку дитини ще у дошкільному віці.

Малювання графічних фігур — відмінний спосіб тренування дрібних м'язів руки дитини, цікаве та захоплююче заняття, результати якого вплинуть на уміння красиво писати й логічно мислити. Крім цього, під час малювання, штрихування, розфарбовування діти, як правило, відчу­вають задоволення й радість, що безпосередньо впливає на емоційний стан дитини.

Графічні диктанти необхідно добирати, постійно підвищуючи ступінь складності — від простого до складного.

 

1-й eman

Перед початком заняття кожній дитині у  зошит проставляється крапка (початок) i проводиться попереднє пояснения: «Зараз ми з вами будемо малювати візерунок. Потрібно докласти певних зусиль, щоб він вийшов красивим та охайним. Для цього необхідно уважно слухати мене — я буду говорити, на скільки клітинок i в яку сторону ви повинні проводити лінію. Проводьте тільки ті лінії, про які я скажу. Коли проведете одну, зачекайте, поки я повідомлю, як потрібно проводити наступну. Наступну лінію починайте там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівець від паперу».

Педагог демонструє  зразок виконання вправи на дошці. Тут необхідно повторити напрямки: ліворуч, праворуч, угору, униз. Після попереднього пояснення діти під диктовку малюють візерунок.

Через декілька занять немає необхідності детально пояснювати запропоноване завдання. Достатньо буде називати напрямок ліній.

Учням можна запропонувати розповісти, що вони побачили на тому чи іншому малюнку.

Коли діти навчаться виконувати запропоновані завдання під кepiвництвом дорослого, можна перейти до другого етапу.

 

2-й eman
Тепер можна запропонувати намалювати під диктовку замкнуту фі­гуру, а потім поруч самостійно намалювати точно таку саму. Діти диктують co6i самі.

 

3-й eman

На третьему етапі дорослий пропонує вихованцям виконати творче завдання.

1. Діти під диктовку виконують малюнок «собачка», а потім малюють свого «собачку», який образився на першого (в дзеркальному відображенні).

2.  Учитель диктує напрямок лінії, але у певному місці зупиняється й пропонує домалювати фігуру, щоб вона перетворилася на букву.

3.  «Велетні та ліліпути».

Діти під диктовку малюють фігуру, а потім виконують малюнок, збшьшуючи або зменшуючи його розмір удвічі.

 

4-й eman
Четвертий етап передбачає малювання фігури, оберненої на 90, 180 i 270°. Дорослий диктує напрямок ліній, діти малюють замкнуту фігуру. «Уявітъ,- що дмухнув вітерець, ваша фігура впала на 6iк. Намалюйте фігуру, що лежить на правому боці».

Доцільно на перших заняттях запропонувати повернути зошит i подивитися, як певна фігура буде «лежати на 6oui», «стояти на голові», а потім намалювати її у зошиті.

На подальших заняттях бажано зошит не перевертати, а виконувати завдання за уявою.

 

5-й eman

На п'ятому етапі пропонуються завдання підвищеної складності.

1. Дітям роздають картки, на яких на нерозлінованому папері виконаний графічний диктант.

Необхідно намалювати таку саму фігуру у зошиті по клітинках.

2. Зоровий диктант. Дітям демонструють плакат із малюнком, пропонують розглянути напрямки та запам'ятати ix, потім по пам'яті намалювати таку саму фігуру.

Можна запропонувати заштрихувати малюнок косими лініями, «вишити фігуру» хрестиком або просто розфарбувати.

Під час частого виконання таких вправ дитина починає добре володіти олівцем (або ручкою), у неї формується стійка, зосереджена увага, виховується працелюбніть, посидючють, розвиваються окоміp, фантазія, образне мислення. Бажано обговорювати результати та якість виконання завдання. Це буде привчати дитину до самооцінки та самоконтролю, що є важливим  компонентом навчальної  діяльності.

Подобається