Дидактична гра як засіб розвитку пам'яті молодших школярів на уроках рідної мови

 Становлення особистості дитини з порушенням інтелектуального розвитку є однією із актуальних проблем корекційної педагогіки. У зв’язку з цим, на сучасному етапі особливого значення надається удосконаленню змісту навчання та виховання дітей з порушенням інтелекту, наданню їм якомога раніше необхідної корекційно-педагогічної допомоги.

У системі навчання і виховання дітей з вадами інтелекту активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають пам’ять, спостережливість, уяву, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюють інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

В молодших класах важливе місце займають ігри, спрямовані на корекцію сприймання, пам’яті, уваги і спостережливості, орієнтування в просторі, вміння здійснювати аналіз, синтез і порівняння. На уроках використовуються дидактичні ігри, ігри-драматизації, рухливі ігри, моделювання реальних ситуацій як ускладнений варіант сюжетно-рольової гри та інші.

Дидактична гра є цінним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає жвавий інтерес до навчання. Гра допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює позитивний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.

Серед розмаїття дидактичних ігор, які використовуються в допоміжній школі, навчальні ігри посідають перше місце.

Навчальна гра – це гра, де ігровий процес супроводжується засвоєнням гравцями змісту навчання. Це – гра за змістом, навчання за формою. Проте вона завжди має залишатися грою. Зв’язок із змістом шкільного навчання досягається в ній не в результаті механічного введення навчального матеріалу у готову гру, а шляхом спеціального проектування змісту власне навчальної гри.

При застосуванні дидактичних ігор у роботі з учнями з порушеннями інтелектуального розвитку важливо стежити за збереженням інтересу дітей до гри. Якщо інтерес до гри зникає, вчителеві треба своєчасно застосувати дії, що ведуть до зміни ситуації, у пригоді може стати емоційна мова, більш привітне ставлення, підтримка відстаючих.

За наявності зацікавленості та інтересу до гри діти навчаються і грають з більшим задоволенням, що позитивно впливає на їх розвиток та засвоєння ними знань.

Характерною особливістю уроку з дидактичною грою є включення в його конструкцію ігор як одного зі структурних компонентів уроку. Дидактичні ігри та ігрові прийоми стають ефективним засобом активізації навчальної діяльності  школярів з порушеннями розумового розвитку лише за умови їх систематичного застосування.

Доцільність застосування дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Ігрові форми частіше застосовують під час перевірки результатів навчання, формування вмінь або тоді, коли необхідно виробити певні навички. У ході гри, як вже зазначалося, в учнів формується наполегливість, організованість, позитивне ставлення до навчання.

Гра слугує ефективним засобом корекції вад  психофізичного розвитку розумово відсталих дітей. Зокрема, за допомогою різних видів ігор:

  • стимулюється психічна і фізична активність учнів;
  • розвивається організованість;
  • підвищується самопочуття;
  • формується впевненість у собі;
  • створюються умови для виправлення вад і подальшого розвитку пізнавальної діяльності, моторики;
  • розвиваються моральні якості;
  • виховується ініціативність;
  • створюються передумови включення у суспільну діяльність.

Методика використання дидактичної гри у спеціальній школі має відповідати таким вимогам:

  • Ігри повинні бути доступні по сюжету і рухах, представляти інтерес для учнів, готувати їх до подальшої роботи.
  • Ігри потрібно тісно пов’язувати з програмним матеріалом і темою уроку, підбирати з врахуванням психо-фізичних і вікових особливостей учнів.
  • Перед їх проведенням необхідно провести підготовчу роботу, яка спрямована на усвідомлення правил гри, сюжетної лінії, кінцевої мети.
  • Вчитель повинен керувати грою, надавати диференційовану допомогу дітям у створенні сюжету, розподілі ролей, при необхідності спільно з учнями виконувати ігрові дії.
  • Всі типи ігор потребують унаочнення.
  • При плануванні гри визначити не лише її дидактичну мету, а й корекційну.

Пам'ять виявляється в запам’ятовуванні, збереженні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів і психічних станів. Завдяки цій психічній властивості ми здобуваємо різноманітну інформацію, засвоюємо знання про світ і розвиваємо вміння та вправність.

Розглянемо систему дидактичних ігор, спрямованих на розвиток пам’яті молодших школярів на уроках рідної мови.

Наприклад, у добукварний період навчально-виховна мета уроку – розвиток пам’яті, уваги, слухового сприймання, фонетичного слуху, мовлення. Отож, на таких уроках доцільно використовувати ігри, які б сприяли досягненню цієї мети.

Гра «Відгадай за звуком».

Вчитель показує дітям заздалегідь підготовлені малюнки із зображенням різних предметів і запитує:  «Що це?» (годинник). «Як він тікає?» ( тік-так, тік-так). «Що це?» (літак). «Як він гуде?» (у-у-у).

Гра «Хто як говорить?»

Вчитель показує малюнки різних тварин, птахів, комах, а учні вітворюють звуки, які вони подають:

Жабка – ква-ква; комар – з-з; жук – ж-ж; курка – ко-ко; мишка – пі-пі та ін.

Гра «Впіймай звук».

Вчитель читає слова. Діти уважно слухають і плескають у долоні, коли чують заданий звук. Визначають його місце у слові.

У період навчання грамоти потрібно використовувати дидактичні ігри як один із методів подання нового матеріалу та закріплення вивченого. Доцільно використовувати ігри, спрямовані на формування в учнів звуко-буквеного аналізу та синтезу звуків і складів. Такі ігри слід використовувати, ускладнюючи завдання з 1 по 4 класи на уроках читання і письма.

Гра «Спільний звук».

Під час гри діти ознайомлюються з новим звуком, закріплюють його знання на слух. Вчитель називає 5-8 слів у яких є спільний звук. Учні уважно слухають і називають його. Придумують з цим звуком свої слова. Потім учитель показує, якою буквою цей звук позначається. Наприклад: сом, сон, суп, осика, сосна, син, сила.

Гра «І читаємо, і рахуємо».

Вчитель читає слова, а учні за допомогою карток із цифрами показують скільки звуків і букв в цьому слові.

Гра «Ми чарівники».

Учні з розрізної азбуки складають слово. Вчитель пропонує «почаклувати» - змінити одну букву на іншу, забрати або додати якусь букву і прочитати нове слово, пояснивши його значення. Наприклад: сон – Н – на М; коса – С – на Р, - на З; їжа – на їжак; кріт – на кіт тощо.

Гра «Склади слово»

На дошці – малюнок добре знайомого дітям предмета. Вчитель викликає учнів до дошки, даючи кожному картку з якоюсь буквою. За командою вчителя діти складають слово на набірному полотні.

На уроках письма в період вивчення грамоти дидактичні ігри допомагають вчителеві закріпити вивчені учнями букви і звуки. Такі ігри слід використовувати під час закріплення знань.

Гра «Зміни слово».

Діти записують слово і, шляхом заміни букви, утворюють нове слово. Записують його.

Гра «Мовчанка».

Вчитель показує малюнок, а діти мовчки записують букву, з якої починається назва зображеного предмета.

Дидактичні ігри, використані на уроках української мови в органічному поєднанні, розвивають не лише мовлення, а й пам’ять, увагу, кмітливість, уміння класифікувати предмети, порівнювати їх, узагальнювати, диференціювати. Такі ігри пожвавлюють урок, він стає цікавішим, легшим у сприйнятті.

При навчанні учнів читанню недостатньо штудіювати один і той же текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. А якщо сюди внести елементи загадковості, то дітям буде цікавіше навчатися, в них виникне інтерес до навчання. І таким засобом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати в них інтерес до виучуваного матеріалу, є гра.  

Отже, користь застосування дидактичних ігор на уроках української мови та читання у допоміжній школі загальновизнана. Вони сприяють розвитку у дітей пам’яті, а також уваги, спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки. Гра знімає нервове перевантаження, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям – емоційно сприйняти його. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити всіх учнів до розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

Подобається